Перемога над Кримом

23.11.2010 17:41

День перемоги регіоналів у Криму — партійний захід «із підбиття підсумків виборів» — скидався на щорічний корпоратив провінційної компанії, яка прагне все зробити «як у великих». Спочатку засідання ради директорів з переобранням топ-менеджменту (засідання політради КРО з розподілом посад у парламенті та уряді), потім — роздача милих призів «зі значенням» найкращим менеджерам за внесок в отримання високих прибутків.

Потім — концерт запрошеної «зірки» і бенкет у крутому ресторані. Регіональний прикол полягав у тому, що за досягнення, удостоєні нагород «Перлина Криму», в будь-якій іншій європейській країні загрожувала б, як мінімум, відставка. Голова ВР автономії В.Константинов отримав нагороду в номінації «Найбільш відкритий спікер кримського парламенту». За те, що під час виборчої кампанії побував із робочими поїздками в усіх регіонах автономії і провів найбільше зустрічей із виборцями, трудовими колективами, активами міст і районів. Найефективнішим проектом регіонали визначили акцію «День здоров’я в регіоні», який відбувався за підтримки міністра, наймасовішим проектом — фестиваль «Кримський врожай», організований віце-прем’єром, найкрасномовнішим членом партії назвали начальника головного управління юстиції в Севастополі. У повідомленні партійної прес-служби, як розумієте, не уточнюється, що всі ці «подвиги» були здійснені без відриву від виробництва — у відпустку держслужбовці не йшли, тобто куючи перемогу для партії, продовжували отримувати зарплату з кишені платників податків. Так, «перлина» дісталася також передовикам «сортувального цеху» — голові однієї з виборчих комісій.

Утім, партійна вечірка в Українському театрі в Сімферополі мала всі зовнішні атрибути офіційного заходу «країни з особливостями демократії». У центрі міста — годинні затори (периметр навколо театру був забитий дорогими авто, включно зі службовими), охорона перших осіб автономії разом з доданими їй силами міліції проганяла з площі перед «об’єктом» навіть хлопчаків на велосипедах. А редактора «Центру журналістських розслідувань», яка фотографувала скупчення автомобілів представницького класу, покинутих на тротуарах та проїзній частині, два міліціонери привели в редакцію для вияснення особи, — журналістка не взяла з собою документів.

Проте це так, картинки в натурі. Тепер — по суті. За великим рахунком, святкувати регіоналам треба було зі

сльозами на очах. Зануривши населення у стан трепету й страху, підім’явши котком тиску адмінресурсу і репресій правоохоронців і грішне, і праведне, скупивши всі рекламні площі на узбіччях і в ЗМІ, загнавши в партію всіх хоч трохи значущих і ресурсних, а інших, чужих, — знищивши, розставивши скрізь наглядачів за місцевими «своїми» і завізши цілі виборчкоми з Донбасу, партія влади у Криму тільки завдяки «комерційному відділенню» — мажоритарним округам — узяла більшість у ВР автономії. При цьому підтримка партійного списку в «базовому» для ПР регіоні становила менше чверті голосів виборців! Брало участь у голосуванні менше половини виборців автономії — 48,9 відсотка. Ще менше половини з них поставили галочку за список ПР, але слід також узяти до уваги, що кожен десятий у Криму голосував проти всіх. А в ряді мажоритарних округів таких було до 20 відсотків! Відсоток фальсифікацій дізнатися не вдасться ніколи, але, щоб пересвідчитися, що вони були, досить звернути увагу на дивну схильність кримчан масово голосувати за годину-дві до закриття дільниці або на нічим не виправдані затримки з оприлюдненням даних голосування. І зазначимо: так народ голосував за партію влади ще до прийняття Податкового кодексу, до настання холодів і до підвищення тарифів. Що ж придумає Партія регіонів наступного разу, щоб залишитися правлячою?

Ні, звісно, 80 мандатів зі 100 у кримському парламенті — це вражає. Доки не почнеш розкладати цифри і прізвища по поличках — туди, звідки їх узяли. 48 власників мандатів від ПР із 80 — мажоритарники. Рекрути і перебіжчики з інших політсил (із п’яти — точно), неофіти — недавні безпартійні і, звісно ж, його величність бізнес щільними рядами. І останнє — загальна тенденція для всіх партій, котрі йшли у місцеву владу на госпрозрахунку. За дослідженнями Центру політичної освіти, 71 відсоток кандидатів у депутати ВР Криму — представники бізнесу. Таких серед тих, хто отримав мандат від ПР (прямо чи опосередковано), — дві третини. Але, знову ж таки, яка різниця між депутатом-списочником від ПР А.Охлопковим (співвласник «Союз-Віктану», м.Київ) і депутатом-списочником від КПУ Ю.Воробйовим (власник житомирської компанії з обробки каменю «Надія-Алкон»)? Різниця велика, і не тільки в тому, що у першого значно більше мільйонів. Слід гадати, виробники горілки знову отримають пільги від кримської влади, а житомирським каменярам це не світить. Через гіперопозиційність Л.Грача, який поступився своїм мандатом бізнесменові. І вже зрозуміло, що ні того ні іншого не можна порівнювати з мільйонером Валерієм Кравцом, співвласником концерну АВК, який раптом сплив як радник прем’єра автономії, а тепер отримав посаду віце-прем’єра! Навіщо це потрібно одному з шоколадних королів країни — незрозуміло. Як і багато чого іншого в перших кроках нового-старого керівництва АРК.

По суті, це вже друге за рік переформатування кримської влади. Перше — після президентських виборів — ознаменувало собою потужний захід на півострів т.зв. команди Василя Джарти. У принципі, процес можна було назвати природним. Місцеві еліти, які займалися самознищенням уже тривалий час, втратили здатність до репродукції і підтримання систем життєзабезпечення. На вільне поле зайшли варяги. Спочатку Джарти доводилося дослухатися до місцевих і навіть пройти натуралізацію — купити в будівельної компанії спікера елітну квартиру і стати сімферопольцем. Необхідність зважати на апетити парламентської коаліції стала причиною рекорду у сфері управління малими територіями: в уряді АРК було дев’ять віце-прем’єрів, а деякі міністерства розчленовували, щоб посад вистачило всім соратникам. Але після виборів, обіцяв неодноразово В.Джарти, все буде інакше. Тільки професіонали отримають місця в уряді, і він не буде коаліційним. Для того, щоб одноосібно формувати Радмін, власне, і заявлялося позахмарне, як здавалося, соцзобов’язання — взяти 70% мандатів. План перевиконано, але прагнення бути монополістами на всі сто продовжує мучити. Настільки, що з 16 постійних комісій парламенту тільки дві дісталися нерегіоналам, а Олександру Кужель, яка хотіла працювати в бюджетній комісії, «прокотили» рейтинговим голосуванням.

Аналіз складу нового уряду невтішний насамперед для місцевих регіоналів. Як і обіцяв В.Джарти, дозволена законом і підтверджена вердиктом Конституційного суду норма про поєднання мандата депутата ВР Криму і члена уряду більше не працює. Або мандат, або крісло. Кількість віце-прем’єрів Джарти теж зменшив — замість дев’яти — п’ять, але не на користь кримчан. Азіз Абдуллаєв у першому прем’єрському колі тепер в екзотичній самотності. До трьох заступників Джарти з макіївської команди, які зберегли свої посади, приєднався вже згаданий мільйонер В.Кравец (за рейтингом журналу «Фокус», нинішнього року його капітал оцінюється у 83 млн. дол.).

За підрахунками кримських ЗМІ, всього в керівному складі виконавчих органів АРК — близько 40 відсотків «приїжджих». Значно більш оновленим у цьому плані видається топ-склад органів місцевого самоврядування. Практично, у всіх радах до місцевих голів приставлені секретарі й заступники з Донбасу та Києва. Найцікавіші призначення в Сімферополі і на ПБК. Віце-мером столиці автономії став голова доброчинного фонду В.Джарти А.Секлецов, який до останнього моменту працював заступником міського голови Макіївки, секретарем — 26-річна О.Семиголовець, що прибула з першим складом команди В.Джарти, а доти була помічником-консультантом народного депутата. «Найсмачніший» комітет виконкому столиці — управління земельними ресурсами — очолила Л.Молостова, яка з літа працювала в Рескомземі АРК. «Вона ж — помічник нардепа-регіонала В.Забарського, і вона ж, як кажуть у Радміні, двоюрідна сестра першого віце-прем’єра Павла Бурлакова», — писав тижневик «События», і інформацію ніхто не спростував. Віце-мером Ялти став О.Олефір, який перед тим працював у департаменті фінансового забезпечення МВС України, а секретарем міськради — С.Ілаш, голова правління ВАТ «Укртранслізинг» (афільованого з нардепом-регіоналом С.Васютиним). Така сама тактика — і в інших південнобережних селищах та містах, і, судячи зі слів мера Алушти С.Колота, все тільки починається. На першій же нараді голова Алушти повідомив про страшний кадровий голод у місті. У зв’язку з цим попросив, аби «ніхто не дивувався, що посади у виконавчих органах влади пропонуватимуться абсолютно новим людям, хай навіть нікому не відомим. У колишній обоймі вибору особливого немає, на жаль».

Має цілковиту рацію Станіслав Колот. У тій обоймі партії влади в Криму вибору практично не залишилося, а вибір, за логікою правлячої партії, може бути тільки з цієї обойми. Чужі тут, хай вони суперспеціалісти й авторитетні професіонали, не підходять. Тому міністром курортів і туризму призначено людину, котра жодного дня на працювала у цій сфері, — О.Лієва, що пересів з крісла голови рескомітету з водного господарства, до якого він теж тільки-но встиг звикнути. Трудова біографія кручена, але ниточка веде у Красноперекопськ, до заводів пана Фірташа. Водне господарство і зрошувальне землеробство опановуватиме І.Вайль, який три десятки років трудився в «Кримтеплокомуненерго», і тільки сімейству Франчуків відомо, що між цими сферами пізнань є зв’язок. Зате неважко пояснити призначення на посаду міністра у справах сім’ї та молоді Альони Плакіди, молодої дружини постпреда президента Віктора Плакіди. Із загадок залишається одна: навіщо терміново розпродує всі свої активи призначений міністром агрополітики власник компанії «Біовіткорм» Олег Фарін? Усе — з молотка і зі знижками: комбікормовий завод, відгодівельний комплекс, промбазу в центрі Севастополя поблизу моря, три бази відпочинку на інших частинах узбережжя Криму і навіть офіс компанії. Усього, за підрахунками, майже на три мільйони доларів. Посада вимагає, чи є цікавіші місця для вкладення?

Втім, замість того, щоб рахувати чужі гроші, краще подивитися, куди тепер потечуть гроші платників податків. Нізащо не здогадаєтеся, чим сьогодні займаються всі головні чиновники міністерств і відомств Криму. Ні, вони не переїжджають із кабінету в кабінет, звільняючи місце «новим кримським». Це вже було. Вони шукають приміщення в місті, щоб виїхати з будинку уряду взагалі! До нового року кожне міністерство і рескомітет мусять знайти собі нову адресу. Навіщо? Ну, тіснувато в будинку уряду, але не настільки ж, щоб виселяти всіх! У складі РМ Криму, на хвилиночку, 14 міністерств і дев’ять рескомітетів, і тільки третина з них — не в будинку на проспекті Кірова. Навіщо такі витрати для дірявого бюджету автономії, зрозуміти неможливо. Думати — весело (які апартаменти можна розгорнути на звільненій площі для прем’єра та його заступників), але не смішно. Огидно.

Що в результаті? Свою вертикаль у Криму Василь Джарти побудував жорстко. Проте це не піраміда влади з міцною основою. Вона перевернута. На ній зручно розміститися, просторо, але небезпечно — чого доброго покотиться, причому розгойдуватимуть її свої ж. Головна опозиція для влади регіоналів у Криму, прогнозує політолог Олександр Форманчук, тепер буде всередині самих регіоналів.

Валентина САМАР (Крим), Дзеркало тижня

Комментарии (0)

Добавить комментарий

***
*
В Керчи прошла встреча односельчан. ФОТО

В городском парке культуры и отдыха города Керчь состоялась традиционная встреча односельчан (койдешлер корюшюви), где с праздничной программой выступил специальный гость - крымскотатарский фольклорный ансамбль «Къырым».